Беркут. Т. 3. Вип. 1. 1994. С. 22-26.

ГНIЗДУВАННЯ ЧИКОТНЯ В ПРИРОДНИХ ТА УРБАНIЗОВАНИХ ЛАНДШАФТАХ ЗАХIДНОЇ УКРАЇНИ

А.А. Бокотей, I.М. Горбань, В.А. Костюшин, Г.В. Фесенко

The Fieldfare nesting in the natural habitats and urban landscapes of the Western Ukraine. - A.A. Bokotey, I.M. Gorban, V.A. Kostyushin, H.V. Fessenko. - Berkut. 3 (1). 1994. - The differences between Fieldfare colonies placed in the woodlands and in the populated areas have been studied in the Volynia and Lviv regions. The comparison of the measurement and shape indices of the eggs was carried out. In the populated areas the egg length is significantly lesser during the second half of breeding period. The values of volume and maximum diameter have the same differences during the breeding period: their values are lesser in its second half. The sphericity has not alterations. Besides, in the first half of breeding period some measurement and shape indices significantly differ. These differences refer to the Fieldfare nesting in the populated areas and forming the colony in the natural habitat (the forest Velyky Lis, Volynia). The length of Fieldfare eggs is longer in the forest colony than in populated areas. The comparison of sphericity gave a contrary result. This index is larger in the Fieldfares dwelling in the populated areas. While comparing other indices, no significant differences were observed. Taking into consideration the tree species list, the essential differences were not found for the Fieldfare colonies in the populated areas and woodlands both on the distribution of nests at the tree or shrub species and on the mean values of height over the ground in the nests. The differences do not concern the nest dimensions. The earliest start of egg-laying was recorded in the new and old parks of Lviv on 1.04.1990. On this stage of breeding period the differences were being noted within in 6 days between Lviv and Zhovkva Town, 13 days - Lviv and the forest Velyky Lis, 7 days - Zhovkva and the forest Velyky Lis. According to the mean values of long standing data on the laying of the first egg, this stage of breeding period begins in the Forest Velyky Lis on the tenth day after the beginning in Zhovkva (21.04 and 11.04 accordingly). In the forest Velyky Lis the laying period of the first egg differs from that in the populated areas. In the forest colony this period lasts for 32-42 days, in Zhovkva and Lviv it is for 42-58 days. In most cases the first eggs are laid during only 5-9 days; in the populated areas this period lasts 13-16 days. In Western Ukraine two broods for one pair of the Fieldfare may occur. The second cycle of nesting is recorded in smaller number of pairs. Besides, the second egg-layings are not recorded annually. In the forest colony the quantity of years when the second breeding cycles are recorded is equal to to that of none cycles are not. In the park of Zhovkva Fieldfares nest two times yearly. In the second breeding cycle the beginning of egg-laying was 2.06.1974 in the former, and 5..06.1980 in the later. The latest beginning of egg-laying for the second breeding cycle was observed in Lviv on 26.06.1989. In the forest Velyky Lis this date was set 24 days earlier than in Lviv. If the laying duration of the first egg is defined from the extreme dates including those of the first and the second cycles of nesting for several years, its values have 48 days in the forest of Velyky Lis, 52 days in the new park of Lviv, 61 days in the old park of Zhovkva and 87 days in the old park of Lviv.
Key words: Fieldfare, Turdus pilaris, Western Ukraine, breeding ecology, nesting, egg laying.

Для аналiзу особливостей колонiального гнiздування чикотня (Turdus pilaris) в природних бiотопах та серед насаджень лiсопаркових зон мiст були використанi данi, зiбранi в рiзнi роки на територiї Захiдної України. Прикладом гнiздування чикотня в природних умовах була колонiя цих дроздiв у Великому лiсi неподалiк вiд селища Жовтневе Iваничiвського району Волинської областi. У цьому лiсовому масивi, де верхнiй ярус дерев складають граб i дуб, на площi 1,7-2,8 га гнiздилось у 1973 р. 20 пар, 1974 - 38, 1979 - 112, 1982 - 124, 1984 - 147, 1988 - бiльше як 150 пар чикотня. Для спостережень за гнiздуванням дроздiв у мiстах i з метою з'ясування особливостей їх гнiздування в рiзних за величиною населених пунктах було вибране м. Жовква Львiвської областi (до 13 тис. жителiв) та м. Львiв (до 800 тис. жителiв). У старому мiському парку Жовкви площею 0,5 га, в якому ростуть переважно в'яз, дуб, клен у 1970-1986 рр. гнiздилися 4 - 12 пар чикотня. У Львовi спостереження проводились у 1986, 1989 - 1990 рр. Тут чикотень утворював гнiздовi колонiї переважно в двох типах зелених насаджень: у старих парках, включаючи деревостани на старих кладовищах мiста, та в молодих парках, вiк яких не перевищував 30 рокiв. В колонiях у Львовi нараховувалось 7 - 27 гнiздових пар. Деякi особливостi гнiздування чикотня були уточненi пiд час коротких спостережень у м. Броди Львiвської областi у 1978 - 1980 рр. та в селах Масiвцi, Богдановичi, Iванкiвцi Хмельницького району, Хмельницької областi у 1987 - 1988 рр.

Вiдсутнiсть попередньо скоординованої програми робiт для збирання матерiалу не дозволила отримати все, що необхiдно для всебiчного аналiзу гнiздової бiологiї чикотня в дослiджуваному регiонi. Накопиченi данi дають змогу проаналiзувати найбiльш детально лише рiзницю в строках вiдкладання першого яйця у рiзних умовах гнiздування.

Строки вiдкладання першого яйця

Найбiльш ранню появу перших яєць вiдмiчено як в старих, так i в молодих парках Львова 1.04.1990 р. Найбiльш раннє вiдкладання першого яйця у старому парку Жовкви зареєстровано 6.04 у 1970 i 1974 рр. В цiлому, поява перших яєць у першiй декадi квiтня в цьому екотопi характерна для 6 випадкiв з 10. Пiзнiше вiдкладання яєць починалося у Великому лiсi. Найбiльш рання поява першого яйця тут вiдмiчена 13.04.1984 р. Та в абсолютної бiльшостi випадкiв цей етап гнiздового циклу починається в лiсовому масивi у другiй половинi квiтня.

Для визначення багаторiчної середньої дати початку вiдкладання яєць, з метою подальшого порiвняння отриманих цифр для рiзних колонiй, було вибрано 10-денний промiжок, починаючи з появи першого яйця в одному з гнiзд колонiї. Вибiр саме такого перiоду обумовлювався часом, який необхiдний для формування найбiльшої кладки в нормальних умовах вiдкладання яєць. Максимальна кiлькiсть яєць у кладцi чикотня дорiвнює 7 (Коваленко, Фесенко, 1990). Як правило, дрозди вiдкладають по одному яйцю щодня. Проте, трапляються природнi одноденнi затримки, що дозволило нам округлити перiод формування повної кладки до 10 днiв. Поява в рештi гнiзд перших яєць у строки, якi не збiгалися з першою декадою пiсля початку вiдкладання яєць, вважались запiзненням, i такi данi для обчислення середньої дати не використовувались.

Впродовж 10 днiв реєструвалась кiлькiсть гнiзд з першим яйцем для кожного дня. Пiсля цього обчислювалась середня дата вiдкладання першого яйця для окремого гнiздового перiоду, а узагальнення даних за ряд рокiв дозволило обчислити багаторiчну середню дату початку цього етапу розмноження. Рiзниця в багаторiчних середнiх строках вiдкладання першого яйця мiж колонiєю чикотня у Великому лiсi - 21.04 (n=6) - та в колонiї в парку Жовкви - 11.04 (n= 10) - складає 10 днiв.

Загальна тривалiсть перiоду початку вiдкладання яєць у Великому лiсi та в мiських умовах рiзна. У лiсовому масивi цей вiн продовжується 32 - 42 днi (3 роки спостережень), а в парку Жовкви, як i у Львовi, - в межах 42-58 днiв (n = 6). Якщо ж максимальну довжину перiоду, коли в гнiздах з'являються першi яйця визначати за крайнiми строками з рiзних рокiв спостережень, то цифри будуть дещо iншими: у Великому лiсi - 48 днiв (n=6), у молодому парку Львова - 52 (n=2), у старому парку Жовкви - 61 (n=13), у старих парках Львова - 87 днiв (n=3).

Межi перiоду вiдкладання першого яйця обумовлюються значним чином iндивiдуальними особливостями тiєї чи iншої гнiздової пари чикотнiв. Щоб позбутися впливу iндивiдуальних особливостей, протягом кожного гнiздового циклу було видiлено час найбiльш масового вiдкладання першого яйця. За точку вiдлiку вибиралась дата, коли вперше за один день у трьох гнiздах колонiї було вiдкладено по першому яйцю. Таким же чином визначалось закiнчення масового вiдкладання першого яйця: визначалась дата, коли востаннє за день в трьох гнiздах було вiдкладено по першому яйцю. У природних умовах перiод масового вiдкладання першого яйця становов усього 5-9 днiв, а у всiх типах зелених насаджень обох мiст - 13-16 днiв.
Для Захiдної України вiдомi випадки, коли чикотнi пiсля завершення вигодовування пташенят першого виводку починали вiдкладати другу кладку (Страутман, 1963). Аналiзуючи зiбранi нами данi, можна зазанчити, що строки появи других кладок збiгаються з закiнченням перiоду вiдкладання першого яйця у першiй кладцi. Кладками другого циклу розмноження ми вважали тi, якi строками свого початку вiдрiзнялись вiд строкiв початку першої кладки бiльш, нiж 37 дiб, тобто мiж ними iснував максимально можливий промiжок часу, починаючи з моменту вiдкладання першого яйця i до вильоту пташенят першого виводку з гнiзда. В цiлому у другому циклi розмноження бере участь незначна кiлькiсть пар чикотня. Окрiм того, другi кладки вiдмiчаються не щороку.

В умовах природного бiотопу Великого лiсу кiлькiсть рокiв з другим циклом розмноження дорiвнювала кiлькостi рокiв, коли другi кладки не реєструвались. Данi, зiбранi в Жовквi, свiдчать про те, що в мiському парку чикотень починає другу кладку практично щорiчно. Але граничнi строки початку других кладок в обох екотопах подiбнi: в лiсовому масивi крайня дата - 2.06.1974 р., у парку Жовкви - 5.06.1980 р. Такi ж данi одержанi i для сiл Хмельницької областi. Проте в скверi м. Броди, який за екотопiчними характеристиками нагадує парк у Жовквi, найпiзнiший початок другої кладки зареєстровано 19.06.1978 р. У Львовi в гнiздi, за яким вели спостереження, перше яйце було вiдкладене 26.06.1989 р. Таким чином, колонiї чикотнiв у парках невеликих мiст за строками найпiзнiшого початку другої кладки займають промiжне становище мiж природними екотопами та штучними екотопами великих мiст.
З наведених вище причин, зiбранi у дослiджуваному регiонi матерiали про гнiздобудiвну дiяльнiсть та оологiчнi характкристики чикотня нема можливостi подати у такому ж порiвняльному аспектi, як це було зроблено для строкiв вiд`кладання першого яйця. Але на основi вже наявних даних про висоту розмiщення гнiзд, їх розмiри i вимiри яєць можна скласти чiтке уявлення про цi аспекти гнiздової бiологiї чикотня в населених пунктах.

Висота розмiщення гнiзд та розподiл їх по видах дерев i кущiв

Всього в межах населених пунктiв знайдено 171 гнiздо (на Львiвщинi - 124, Волинi - 26, Хмельниччинi - 21). Їх виявлено на 21 видi зелених насаджень. Найбiльша кiлькiсть гнiзд знаходилася на бiлiй акацiї, ясенi, кленi, тополi, дещо менша - на каштанi, в'язi, соснi. На iнших видах дерев i кущiв виявлено поодинокi гнiзда (табл. 1). В цiй же таблицi наведений розподiл 456 гнiзд, що були знайденi в природних умовах Великого лiсу. Тут чикотнi вiддавали перевагу грабу.

Таблиця 1

Розподiл гнiзд чикотня по видах дерев i кущiв
The Fieldfare nests distribution at the tree and shrub species

Гнiзда, знайденi в населених пунктах, знаходились на висотi вiд 1,2 до 20 м, що становить в середньому 6,3 ± 0,2 м. Найвище гнiзда були розташованi на тополях та дубi, найнижче - на липi, ялинi, осицi, тополях. Середня висота мiсцезнаходження гнiзд на основних видах дерев практично не вiдрiзнялась (табл. 2).

Таблиця 2
Висота розташуваеея гнiзд на основних видах дерев (м)
The height of nests placing in main tree species (m)

У Великому лiсi гнiзда знайдено на висотах вiд 0,4 до 10 м. Найвище розташованi гнiзда знаходились на березах. Середня висота розмiщення гнiзд в лiсi 4,5 ± 0,06 м. Хоча iснує достовiрна рiзниця мiж висотою розташування гнiзд, якi обстежувались в населених пунктах i в лiсi, але вона, ймовiрнiше, обумовлена не так впливом людини, як видовим складом деревостану та його вiком.

Розмiри гнiзд

У населених пунктах промiряно 100 гнiзд чикотня (на Львiвщинi - 60, Волинi - 23, Хмельниччинi - 17), у Великому лiсi - 24 гнiзда. Визначався зовнiшнiй дiаметр гнiзда (D), його висота (H), дiаметр лотка (d) i глибина лотка (h). Значення цих показникiв наводяться в таблицi 3.

Таблиця 3
Параметри гнiзд чикотня (мм)
Measurements of the Fieldfare nests (mm)

Навiть без додаткових обчислень видно, що рiзниця мiж параметрами, одержаними для двох екотипiв, вiдсутня.

Розмiри яєць

Вимiрювались довжина (L) та найбiльший дiаметр яйця (B). За цими даними були розрахованi iндекс заокругленостi форми (Sph) та об'єм (V) Використанi формули, з роботи Р. Мянда (1988):
V = 0,51 L B²
Sph = 100 B/L

У гнiздах з населених пунктiв було вимiряно 151 яйце. З них 119 у Львiвськiй областi, решта - на Хмельниччинi та Волинi. Крiм того, для порiвняння були використанi данi вимiрювань яєць з колонiї чикотня у Великому лiсi. Середнi значення показникiв i межi їх змiн наведено у таблицi 4.

Таблиця 4
Розмiри (мм), об'єм (мл) та форма яєць чикотня
Measurements (mm), volume (ml) and shape of the Fildfare eggs

Примiтка: НП - населенi пункти; ВЛ - Великий лiс.
Note: НП - the populated area; ВЛ - forest Velyky Lis

Пiсля того, як за середину гнiздового перiоду була обрана дата 15 травня, ми порiвняли величини показникiв, взятi до розгляду, в першiй половинi сезону розмноження (n = 101) та другiй (n = 50). Усi яйця чикотня у великому лiсi, з яких знято вимiри, належать кладкам, вiдкладеним на початку сезону (табл. 5).

Таблиця 5
Розмiри (мм), об'єм (мл) та форма яєць чикотня у першу i другу половину сезону розмноження
Measurements (mm), volume (ml) and shape of the Fieldfare eggs in the first and second cycles of nesting

Порiвняння робилося не лише за середнiми величинами показникiв, але й для їх мiнливостi (s²). Для порiвняння середнiх використоовувались t i F критерiї (Зайцев, 1984). Результати, отриманi з аналiзу даних, що збиралися в населених пунктах, вказують на те, що довжина яєць у другiй половинi сезону розмноження достовiрно менша, нiж у першiй. Варiацiя довжини при цьому не змiнюється. Статистично достовiрне i зменшення найбiльшого дiаметру, хоча мiнливiсть цього показника зростає. Аналогiчнi результати отриманi i для об'єму - вiн зменшується, а його мiнливiсть збiльшується. Що стосується iндексу заокругленостi, то його значення не змiнюється, а варiацiя навiть зменшується.

Порiвняння параметрiв яєць, що дослiджувались у першiй половинi сезону розмноження в колонiях чикотня з населених пунктiв, з яйцями, що були оглянутi в колонiї Великого лiсу в той же перiод, вказує на те, що за довжиною та її мiнливiстю яйця птахiв з лiсу достовiрно бiльшi. В найбiльшому дiаметрi яєць рiзницi немає; за об'ємом рiзниця в середнiх величинах не достовiрна, хоча рiзниця в мiнливостi є (у птахiв з лiсу вона вища бiльше, нiж у 3 рази); достовiрно вiдрiзняються величини iндексу заокругленостi та його варiацiя, в колонiях населених пунктiв вони бiльшi, нiж у природних умовах.

Пiдсумовуючи, можна сказати, що в колонiях чикотнiв з населених пунктiв у першiй та другiй половинi гнiздового перiоду iснує суттєва рiзниця мiж параметрами яєць. Так, довжина у другiй половинi гнiздового сезону достовiрно менша за цей показник для першої половини. Таким же чином вiдрiзняються величини найбiльшого дiаметру та об'єму. Вони достовiрно меншi у другiй половинi гнiздового перiоду. З iндексом заокругленостi змiн не вiдбувається.

Окрiм того, в першiй половинi гнiздового перiоду мiж чикотнями, якi гнiздяться в населених пунктах, та тими, якi утворюють колонiю у Великому лiсi, також iснують достовiрнi розбiжностi у деяких показниках розмiру i форми яєць. Довжина їх у колонiї, що знаходиться в лiсi, бiльша за довжину тих яєць, якi дослiджувались у населених пунктах. Протилежнi результати одержанi при порiвняннi iндексiв заокругленостi. Цей показник бiльший в колонiях чикотнiв з населених пунктiв. Величини iнших показникiв достовiрних вiдмiн не мають.
Вiдсутня суттєва рiзниця мiж колонiями з населених пунктiв та Великого лiсу i в розподiлi гнiзд по видах дерев та кущiв, зважаючи на видовий склад деревостану, а також у показниках середньої висоти розмiщення гнiзд i їх розмiрiв.

ЛIТЕРАТУРА

Зайцев Г.Н. (1984): Математическая статистика в экспериментальной ботанике. - М..: Наука. 1-424.

Коваленко А.Ф., Фесенко Г.В. (1990): Особливотi бioлогiї гнiздування чикотня на пiвднi Волинської областi. - Орнiтофауна захiдних областей України та проблеми її охорони. Луцьк. 21-24.

Мянд Р. (1988): Внутрипопуляционная изменчивость птичьих яиц. - Таллин: Валгус. 1-193.

Страутман Ф.И. (1963): Птицы западных облатей УССР. - Львов: изд-во Львов. ун-та. 2: 1-182.

Україна (Ukraine),
290008, м. Львiв,
вул. Театральна, 18,
Природознавчий музей.
А.А. Бокотей.