Беркут. Т. 3. Вип. 1. 1994. С. 3-9.
ОСОБЛИВОСТI ГНIЗДОВОГО I ОСIННЬО-МIГРАЦIЙНОГО НАСЕЛЕННЯ ПТАХIВ ДУБОВО-БУКОВИХ ЛIСIВ БУКОВИНИ
А.I. Гузiй
Peculiarities of the breeding and autumn migrational bird communities in oak-beech forests of Bukovina. - Guzy A.I - Berkut. 3 (1). 1994. - The research was carried out in Chernivtsi region of Ukraine. In the structure of breeding bird community (1 and more individuals per km2) 37 species were discovered. The autumn migrational population includes 27 species. The community composition and its characters are reflected in tables. For both aspects the number of species increases from the unclosed and young afforestation to ripe forests, but population density decreases from the youngest plantations to young forests and then increases. Such number dynamics of birds are explained by the falling out of the shrubage and herbage in young forests. Later they develop and get complicated with age.
Key words: Northern Bukovina, bird community, population density.
У абсолютнiй бiльшостi вiдомих нам орнiтологiчних робiт з Буковини вiдображуються результати фаунiстичних i екологiчних дослiджень птахiв (Клiтiн, 1956, 1959, 1963 та iн.; Шнаревич, 1978). У деяких публiкацiях (Клiтiн, 1950) подається їх чисельнiсть, проте у вiдносних одиницях, вiдсутня чiтка лiсiвнича основа. Залишаються невивченими особливостi структури орнiтокомплексу, зокрема розподiлу птахiв (видовий склад, густота, бiомаса) по типах лiсу, вiкових категорiях насаджень, порах року. Хоча б частковому висвiтленню перелiчених питань i присвячується наша робота.
Орнiтологiчний комплекс являє собою угруповання птахiв рiзних вiкових категорiй вiдповiдної формацiї чи субформацiї в сезонному аспектi. З орнiтологiчних мiркувань угруповання птахiв певних формацiй, субформацiй можуть об'єднуватися в один орнiтокомплекс (Гузiй, 1990, 1990а). Облiки птахiв проводилися маршрутним методом з шириною смуги по вiддалi виявлення птахiв по голосах (Кузякин, 1962). У гнiздовий перiод враховувався недооблiк: самець приймався за пару птахiв. До складу населення ми включаємо дуже багаточисельних, багаточисельних i звичайних видiв птахiв шкали прийнятої нами методики. До домiнуючих вiдносяться найбiльш багаточисельнi (першi в таблицях види), субдомiнуючих - птахи, на долю яких випадає 9,5 % i бiльше загальної густоти населення.
З точки зору геоботанiчного районування нашi дослiдження проводилися в остепненому Прут-Сиретському геоботанiчному районi Передгiрської пiдокруги Буковинсько-Прикарпатської областi (Горохова, Солодкова, 1970). Облiками птахiв були охопленi дубово-буковi лiси формацiї бука i буково-дубовi формацiї дуба скельного. Структури населення птахiв згаданих лiсових угруповань суттєво не вiдрiзняються i, з орнiтологiчних мiркувань, вiдносяться нами до одного орнiтокомплексу - дубово-букових лiсiв. Облiки проводилися в лiсових угрупованнях в околицях сiл Пiдвальне, Димка, смт Глибока Чернiвецької областi.
Дубово-буковi лiси Прут-Сиретського межирiччя, за даними вже згадуваних З.М. Горохової та Т.I. Солодкової, ростуть на супiщаних сiрих лiсових грунтах з участю дуба звичайного та суглинистих сiрих лiсових з участю дуба скельного. Повнота деревостою 0.6-0.8. Склад лiсових угруповань рiзний: в лiсах з участю дуба скельного 50 % бука i 50 % дуба, або бука 90 %, дуба 10 %. В лiсах з участю дуба звичайного - бука 60 %, дуба 40 %, або бука 80 %, дуба 20 %. Дубово-буковi насадження однояруснi, I i II класу бонiтету. Природне насiннєве вiдновлення проходить задовiльно за рахунок бука та граба. Зустрiчається пiдрiст дуба скельного i звичайного. Пiдлiсок як ярус майже не виражений. В ньому можна зустрiти поодинокi чагарники лiщини звичайної i свидини кров'яної. В трав'яному ярусi травостiй має загальне проективне покриття 50-55 %.
Буково-дубовi лiси поширенi на пiвнiчних схилах. В I ярусi бук лiсовий i дуб скельний. У складi деревостою бука 40 %, дуба 60 %. Повнота 0.7. Пiдлiсок вiдсутнiй. Природне вiдновлення вiдбувається, головним чином, за рахунок бука, рiдше - дуба. Трав'яний покрив або дуже рiдкий, або його покриття досягає 20- 30 %.
Незiмнкнутi лiсовi культури (молодняки I класу вiку) являють собою лiсовi угруповання вiком до 10 рокiв i висотою до 1-1,5 м. Виходячи з того, що в умовах Буковини лiси переважно зростають по I i II бонiтетах i керуючись таблицями розподiлу насаджень за класами бонiтету на основi вiку i висоти (Орлов, Нiкiтiн, 1980), середнi висоти молоднякiв, до яких вiдносять насадження вiком вiд 1 до 40 рокiв, у 40-рiчному вiцi (молодняки II класу вiку) коливаються в межах 15,8-13,5 м, середньовiкових лiсiв (41-70 рокiв) у 70-рiчному - 23,6-20,3 м, пристигаючих i стиглих насаджень (71-90 рокiв) у 90-рiчному - 27,3-23,7 м.
Розглянемо структурнi особливостi населення птахiв дубово-букових лiсових угруповань Буковини.
Гнiздовий аспект
З урахуванням всiх вiкових категорiй (крiм пралiсiв) лiсових насаджень у населеннi виявлено 35 видiв птахiв.
У незiмкнутих лiсових культурах у складi населення виявлено 14 видiв щiльнiтю 243 ос./км2, бiомасою 6,67 кг/км2 (табл. 1).
Таблиця 1
Гнiздове населення птахiв незiмкнутих лiсових культур дубово-букових лiсових угруповань
Breeding bird community in the unclose oak-beech forests
Вид Species |
Густота населення, ос./км2 |
Доля участi, % Part of participation, % |
Бiомаса, кг/км2 Biomass, kg/km2 |
1. Emberiza citrinella |
48 |
19,8 |
1,31 |
2. Phylloscopus collybita |
31 |
12,8 |
0,24 |
3. Anthus trivialis |
30 |
12,4 |
0,66 |
4. Sylvia communis |
29 |
11,9 |
0,42 |
5. Phylloscopus trochilus |
17 |
7,0 |
0,15 |
6. Sylvia atricapilla |
16 |
6,6 |
0,28 |
7. Erithacus rubecula |
15 |
6,2 |
0,24 |
8. Fringilla coelebs |
14 |
5,7 |
0,31 |
9. Turdus merula |
13 |
5,4 |
1,18 |
10. Streptopelia turtur |
9 |
3,7 |
1,08 |
11. Turdus philomelos |
8 |
3,3 |
0,52 |
12. Lanius collurio |
6 |
2,4 |
0,17 |
13. Sylvia curruca |
5 |
2,0 |
0,06 |
14. Luscinia luscinia |
2 |
0,8 |
0,05 |
Всього 14 видiв |
243 |
100 |
6,67 |
Дуже багаточисельнi види вiдсутнi, багаточисельних 9, звичайних 5. Домiнує звичайна вiвсянка (Emberiza citrinella), субдомiнують вiвчарик-ковалик (Phylloscopus collybita), лiсовий щеврик (Anthus trivialis), сiра славка (Sylvia communis). Добре виражений чагарниковий ярус сприяє переважанню птахiв приземно-чагарникового типу гнiздування (7 видiв, 50 %). За ними йдуть наземногнiздовi птахи (6 видiв, 42,8 %), мiнiмум випадає на кронникiв (1 вид, 7,2 %). Дуплогнiздники вiдсутнi. Iз таблицi видно, що населення птахiв має змiшаний характер. З одного боку тут достатньо представленi види лучно-чагарникового екотону (звичайна вiвсянка, сiра славка), з другого - птахи, тiсно пов'язанi з лiсом: зяблик (Fringilla coelebs), дрозди (Turdus sp.), малинiвка (Erithacus rubecula) та iн.
У дубово-букових молодняках (II клас вiку) лише на 1 вид птахiв бiльше, проте щiльнiсть їх на 29,3 % нижча. Тут виявлено 15 видiв щiльнiстю 172 ос./км2 (табл. 2). Крони дерев, змикаючись, витiсняють чагарниковий та iнший яруси. Як наслiдок, чисельнiсть "прив'язаних" до них видiв рiзко знижується (звичайної вiвсянки - з 48 до 16 ос/км2, лiсового щеврика - з 30 до 2 ос./км2, сiрої славки - з 29 до 4 ос./км2 i т.д.), тодi, як для масового гнiздування типово лiсових птахiв умови в молодняках ще не сформувалися. Очевидно це основна причина зниження густоти птахiв при переходi незiмкнутих лiсових культур до стадiї молоднякiв. У останнiх дуже багаточисельнi види птахiв вiдсутнi, багаточисельних - 6, звичайних - 9. Вперше домiнує зяблик, субдомiнують малинiвка та весняний вiвчарик (Phylloscopus trochilus). Приземно-чагарниковi види, з витiсненням чагарникового ярусу, втрачають своє домiнуюче положення, їх кiлькiсть зрiвнюється з наземногнiздовими птахами (по 6 видiв i по 40 %), за ними йдуть кронники (3 види, 20 %). Дуплогнiздники вiдсутнi.
Таблиця 2
Гнiздове населення птахiв дубово-букових молоднякiв (II кл.)
Breeding bird community of the young oak-beech forests (II class)
Вид Species |
Густота населення, ос./км2 |
Доля участi, % Part of participation, % |
Бiомаса, кг/км2 Biomass, kg/km2 |
1. Fringilla coelebs |
30 |
17,4 |
0,65 |
2. Erithacus rubecula |
26 |
15,1 |
0,42 |
3. Phylloscopus trochilus |
19 |
11,1 |
0,16 |
4. Emberiza citrinella |
16 |
9,3 |
0,44 |
5. Phylloscopus collybita |
14 |
8,1 |
0,11 |
6. Sylvia atricapilla |
13 |
7,6 |
0,23 |
7. Turdus merula |
9 |
5,2 |
0,81 |
8. Phylloscopus sibilatrix |
8 |
4,7 |
0,08 |
9. Garrulus glandarius |
7 |
4,1 |
1,12 |
10. Sylvia curruca |
7 |
4,1 |
0,08 |
11. Streptopelia turtur |
6 |
3,5 |
0,72 |
12. Turdus philomelos |
6 |
3,5 |
0,39 |
13. C. coccothraustes |
5 |
2,9 |
0,27 |
14. Sylvia communis |
4 |
2,3 |
0,06 |
15. Anthus trivialis |
2 |
1,1 |
0,04 |
Всього 15 видiв |
172 |
100 |
5,58 |
У середньовiкових лiсах склад птахiв зростає до 23 видiв густотою 282 ос./км, що на 60 % бiльше, нiж в попереднiй вiковiй категорiї насаджень (табл. 3). До складу населення входять 1 дуже багаточисельний, 6 багаточисельних i 16 звичайних видiв птахiв. Домiнуюче становище зберiгає зяблик, субдомiнує малинiвка. Характерно, що на гнiздуваннi вперше з'являються дуплогнiздники i одразу ж займають панiвне становище (8 видiв, 34,9 %), по 5 видiв (по 21,7 %) наземногнiздових, приземно-чагарникових видiв птахiв i кронникiв. Таку картину ми пояснюємо, головним чином, вiдсутнiстю чагарникового ярусу (по вiдношенню до птахiв його роль дещо компенсується наявнiстю вираженого пiдросту), зростанням висоти розташування перших сучкiв на деревах. Данi обставини негативно позначаються на представництвi приземно-чагарникових i iнших груп видiв птахiв.
Таблиця 3
Вид Species |
Густота населення, ос./км2 |
Доля участi, % |
Бiомаса, кг/км2 Biomass, kg/km2 |
1. Fringilla coelebs |
105 |
37,2 |
2,29 |
2. Erithacus rubecula |
35 |
12,4 |
0,56 |
3. Phylloscopus sibilatrix |
21 |
7,4 |
0,20 |
4. Turdus merula |
18 |
6,4 |
1,63 |
5. C. coccothraustes |
15 |
5,3 |
0,80 |
6. Sitta europea |
15 |
5,3 |
0,33 |
7. Turdus philomelos |
13 |
4,6 |
0,84 |
8. Parus caeruleus |
9 |
3,2 |
0,10 |
9. P. major |
8 |
2,8 |
0,14 |
10. Phylloscopus collybita |
7 |
2,5 |
0,05 |
11. Garrulus glandarius |
6 |
2,1 |
0,96 |
12. Streptopelia turtur |
6 |
1,4 |
0,48 |
13. Sylvia atricapilla |
4 |
1,4 |
0,07 |
14. Ficedula albicollis |
3 |
1,1 |
0,04 |
15. Sylvia curruca |
3 |
1,1 |
0,04 |
16. Parus montanus |
3 |
1,1 |
0,04 |
17. Troglodytes troglodytes |
3 |
1,1 |
0,03 |
18. Oriolus oriolus |
2 |
0,7 |
0,07 |
19. Anthus trivialis |
2 |
0,7 |
0,04 |
20. Parus ater |
2 |
0,7 |
0,02 |
21. Certhia familiares |
2 |
0,7 |
0,02 |
22. Columba palumbus |
1 |
0,4 |
0,52 |
23. Dendrocopos major |
1 |
0,4 |
0,10 |
Всього 23 види |
282 |
100 |
9,38 |
У пристигаючих i стиглих лiсах спостерiгається подальше зростання видового складу населення птахiв i їх чисельностi. Тут зафiксовано 29 видiв щiльнiстю 368 ос./км2 бiомасою 12,85 кг/км2 (табл. 4). Як i ранiше домiнує зяблик, субдомiнують малинiвка i звичайний повзик (Sitta europaea). У данiй вiковiй категорiї насаджень полiпшуються умови домiнуючих тут дуплогнiзникiв (14 видiв, 48,2 %). Внаслiдок зниження зiмкнутостi крон (0,9-0,8), тимчасовий ярус створює пiдрiст, крони якого розташованi нижче основного ярусу. Така структура позитивно позначається на гнiздуваннi кронникiв (6 видiв, 20,7 %). Найменшим представництвом вiдрiзняється група приземно-чагарникових птахiв (4 види, 14,0 %), що пояснюється вiдсутнiстю пiдлiску, слабо вираженим пiдростом, що може виконувати його роль в якостi гнiздових мiкробiотопiв птахiв. На долю наземногнiздових представникiв випадає 17,1 % (5 видiв).
Таблиця 4Вид Species |
Густота населення, ос./км2 |
Доля участi, % Part of participation, % |
Бiомаса, кг/км2 Biomass, kg/km2 |
1. Fringilla coelebs |
116 |
31,5 |
2,53 |
2. Erithacus rubecula |
37 |
10,1 |
0,59 |
3. Sitta europea |
35 |
9,5 |
0,77 |
4. Parus caeruleus |
19 |
5,2 |
0,21 |
5. Ficedula albicollis |
18 |
4,9 |
0,23 |
6. Turdus merula |
15 |
4,1 |
1,36 |
7. Parus major |
15 |
4,1 |
0,26 |
8. Anthus trivialis |
13 |
3,5 |
0,29 |
9. C. coccothraustes |
9 |
2,5 |
0,48 |
10. Sylvia atricapilla |
9 |
2,5 |
0,16 |
11. Parus montanus |
9 |
2,5 |
0,10 |
12. Garrulus glandarius |
8 |
2,2 |
1,28 |
13. Certhia familiares |
8 |
2,2 |
0,07 |
14. Phylloscopus collybita |
8 |
2,2 |
0,06 |
15. Turdus philomelos |
7 |
1,9 |
0,45 |
16. Ph. phoenicurus |
7 |
1,9 |
0,10 |
17. Dendrocopos major |
5 |
1,4 |
0,50 |
18. Columba palumbus |
4 |
1,1 |
2,08 |
19. Oriolus oriolus |
4 |
1,1 |
0,28 |
20. Sturnus vulgaris |
4 |
1,1 |
0,28 |
21. Parus ater |
4 |
1,1 |
0,04 |
22. Troglodytes troglodytes |
4 |
1,1 |
0,04 |
23. Phylloscopus sibilatrix |
3 |
0,8 |
0,03 |
24. Picus canus |
2 |
0,5 |
0,40 |
25. Dendrocopos leucotos |
1 |
0,2 |
0,12 |
26. Upupa epops |
1 |
0,2 |
0,08 |
27. Jynx torquilla |
1 |
0,2 |
0,03 |
28. Carduelis carduelis |
1 |
0,2 |
0,02 |
29. Sylvia curruca |
1 |
0,2 |
0,01 |
Всього 29 видiв |
368 |
100 |
12,85 |
Осiнньо-мiграцiйний аспект
У даний перiод в населеннi нами виявлено 27 видiв птахiв. На незiмкнутих лiсових культурах у складi населення виявлено 19 видiв птахiв щiльнiстю 261 ос./км2 бiомасою майже 6,2 кг/км2 (табл. 5). Дуже багаточисельнi види вiдсутнi, багаточисельних - 4, звичайних - 15. Домiнує велика синиця (Parus major), субдомiнують голуба синиця (P. caeruleus), чорноголова гаїчка (P. montanus), звичайна вiвсянка. Новими видами, порiвняно iз гнiздовим перiодом, є птахи, що гнiздяться в насадженнях старших класiв вiку (синицi), iнших типах лiсу Українських Карпат: чиж (Spinus spinus), звичайний снiгур (Pyrrhula pyrrhula) та iн. та далекi мiгранти: в'юрок (Fringilla montifringilla). Треба зазначити, що дана вiкова категорiя насаджень, по вiдношенню до птахiв, трофiчно високомiстка. Добре розвинутий нагрунтовий покрив приваблює насiнноїдних (звичайна вiвсянка, чиж, юрок, звичайний снiгур та iн.), чагарноковий ярус (плодовоягiдна рослиннiсть) - багатьох комахоїдних (дрозди) птахiв, а згаданi яруси загалом - представникiв змiшаного типу живлення (синицi, лiсова тинiвка (Prunella modularis) та iн.). При переходi незiмкнутих лiсових культур (I кл.) в молодняки (II кл.), на фонi близької рiзноманiтностi птахiв (19 i 22 види) густота їх населення зменшується на 26,1 % i складає близько 190 ос./кмІ бiомасою бiльше 5 кг/км2 (табл. 6). Молодняки (II кл.), змикаючись, витiсняють трав'яне покриття i чагарниковий ярус. З-за даних обставин рiзко погiршується кормова база птахiв i, як наслiдок, густота населення.
Таблиця 5Вид Species |
Густота населення, ос./км2 |
Доля участi, % Part of participation, % |
Бiомаса, кг/км2 Biomass kg/km2 |
1. Parus major |
80 |
30,7 |
1,38 |
2. Parus caeruleus |
45 |
17,2 |
0,50 |
3. Parus montanus |
30 |
11,5 |
0,36 |
4. Emberiza citrinella |
25 |
9,6 |
0,68 |
5. Phylloscopus collybita |
9 |
3,5 |
0,07 |
6. Turdus merula |
7 |
2,7 |
0,63 |
7. Anthus trivialis |
7 |
2,7 |
0,15 |
8. Spinus spinus |
7 |
2,7 |
0,09 |
9. Turdus pilaris |
6 |
2,3 |
0,58 |
10. Fringilla montifringilla |
6 |
2,3 |
0,14 |
11. Fringilla coelebs |
6 |
2,3 |
0,13 |
12. Regulus regulus |
6 |
2,3 |
0,04 |
13. Coccothraustes |
5 |
1,9 |
0,27 |
14. Pyrrhula pyrrhula |
5 |
1,9 |
0,15 |
15. Garrulus glandarius |
4 |
1,5 |
0,64 |
16. Erithacus rubecula |
3 |
1,2 |
0,05 |
17. Parus ater |
3 |
1,2 |
0,03 |
18. Turdus philomelos |
2 |
0,7 |
0,13 |
19. Turdus iliacus |
2 |
0,7 |
0,12 |
Всього: |
261 |
100 |
6,19 |
Таблиця 6
Осiньо-мiграцiйне населення птахiв дубово-букових молоднякiв (II кл.)
Autumn migrational community of the young oak-beech forests (II class)
Вид Species |
Густота населення, ос./км2 |
Доля участi, % Part of participation, % |
Бiомаса, кг/км2 Biomass kg/km2 |
1. Parus major |
60 |
31,1 |
1,04 |
2. Parus montanus |
28 |
14,5 |
0,33 |
3. Parus caeruleus |
25 |
13,0 |
0,28 |
4. C. coccothraustes |
15 |
7,8 |
0,80 |
5. Garrulus glandarius |
8 |
4,2 |
1,28 |
6. Regulus regulus |
8 |
4,2 |
0,05 |
7. Emberiza citrinella |
7 |
3,6 |
0,19 |
8. Phylloscopus collybita |
6 |
3,1 |
0,05 |
9. Sitta europea |
5 |
2,6 |
0,11 |
10. Erithacus rubecula |
5 |
2,6 |
0,08 |
11. Spinus spinus |
5 |
2,6 |
0,07 |
12. Turdus pilaris |
4 |
2,1 |
0,39 |
13. Certhia familiares |
4 |
2,1 |
0,04 |
14. Turdus merula |
2 |
1,0 |
0,19 |
15. Fringilla montifringilla |
2 |
1,0 |
0,05 |
16. Fringilla coelebs |
2 |
1,0 |
0,04 |
17. Parus ater |
2 |
1,0 |
0,02 |
18. Dendrocopos major |
1 |
0,5 |
0,10 |
19. Turdus iliacus |
1 |
0,5 |
0,06 |
20. Pyrrhula pyrrhula |
1 |
0,5 |
0,03 |
21. Prunella modularis |
1 |
0,5 |
0,02 |
22. Troglodytes troglodytes |
1 |
0,5 |
0,01 |
Всього: |
193 |
100 |
5,23 |
У молодняках (II кл.) зберiгає своє домiнуюче становище велика синиця, проте густота виду тут на 25,0 % нижча, нiж в насадженнях попередньоп вiкової категорiї, субдомiнують чорноголова гаїчка i голуба синиця. Звичайна вiвсянка з багаточисельних переходить до складу групи звичайних видiв. Значно нижча густота у звичайного снiгура, в'юрка, зяблика та iн. Навпаки, зростає вона у звичайного костогриза (Coccothraustes coccothraustes), сойки (Garrulus glandarius) i деяких iнших видiв. Нашi дослiдження населення птахiв молоднякiв показали, що звичайний костогриз тут живиться переважно насiнням граба, який у цьому вiцi (близько 20 рокiв) вже розпочинає плодоносити. Сойка ж у осiннiй перiод переважно робить свої запаси саме в молодняках.
У середньовiкових лiсових угрупованнях трофiчнi (очевидно i захиснi) умови проживання птахiв полiпшуються, густота їх населення зростає до 305 ос./км2 бiомасою 8,0 кг/км2 (табл. 7). Як i в попереднiй вiковiй категорiї домiнує велика синиця. Серед субдомiнантiв вперше з'являється звичайний повзик. На порядок вища густота у чижа, жовтоголового королька (Regulus regulus). Новими видами населення є сивий дятел (Picus canus) i припутень (Columba palumbus).
Таблиця 7Вид Species |
Густота населення, ос./км2 |
Доля участi, % Part of participation, % |
Бiомаса, кг/км2 Biomass, kg/km2 |
1. Parus major |
75 |
24,6 |
1,30 |
2. Parus montanus |
45 |
14,8 |
0,53 |
3. Sitta europea |
38 |
12,5 |
0,83 |
4. Parus caeruleus |
35 |
11,5 |
0,40 |
5. Coccothraustes |
23 |
7,5 |
1,22 |
6. Regulus regulus |
16 |
5,2 |
0,10 |
7. Spinus spinus |
14 |
4,6 |
0,18 |
8. Certhia familiares |
9 |
3,0 |
0,08 |
9. Garrulus glandarius |
8 |
2,6 |
1,28 |
10. Parus ater |
6 |
2,0 |
0,05 |
11. Erithacus rubecula |
5 |
1,6 |
0,08 |
12. Turdus merula |
4 |
1,3 |
0,36 |
13. Pyrrhula pyrrhula |
4 |
1,3 |
0,12 |
14. Fringilla montifringilla |
4 |
1,3 |
0,09 |
15. Fringilla coelebs |
4 |
1,3 |
0,09 |
16. Phylloscopus collybita |
4 |
1,3 |
0,03 |
17. Dendrocopos major |
3 |
1,0 |
0,30 |
18. Turdus philomelos |
2 |
0,7 |
0,13 |
19. Prunella modularis |
2 |
0,7 |
0,04 |
20. Columba palumbus |
1 |
0,3 |
0,52 |
21. Picus canus |
1 |
0,3 |
0,20 |
22. Turdus iliacus |
1 |
0,3 |
0,06 |
23. Troglodytes troglodytes |
1 |
0,3 |
0,01 |
Всього 23 види: |
305 |
100 |
8,00 |
Найбiльш високими показниками вiдрiзняються пристигаючi i стиглi насадження (табл. 8). Велика синиця (домiнант) вперше стає дуже багаточисельним видом. Першiсть серед субдомiнантiв займає звичайний повзик, за яким йде чорноголова гаїчка. Порiвняно з середньовiковими, в пристигаючих i стиглих насадженнях на порядок вища густота в'юрка, зростає чисельнiсть московки (Parus ater), строкатого дятла (Dendrocopos major), дроздiв i iнших птахiв. Новим видом є бiлоспинний дятел (D. leucotos).
Таблиця 8
Осiнньо-мiграцiйне населення птахiв пристигаючих i стиглих лiсових угруповань
Autumn migrational bird community of the maturing and mature oak-beech forests
Вид Species |
Густота населення, ос./км2 |
Доля участi, % Part of participation, % |
Бiомаса, кг/км2 Biomass, kg/km2 |
1. Parus major |
100 |
28,7 |
1,73 |
2. Sitta europea |
57 |
16,4 |
1,24 |
3. Parus montanus |
40 |
11,5 |
0,45 |
4. Parus caeruleus |
30 |
8,6 |
0,36 |
5. C. coccothraustes |
25 |
7,2 |
1,33 |
6. Fringilla montifringilla |
10 |
2,8 |
0,23 |
7. Spinus spinus |
9 |
2,6 |
0,12 |
8. Garrulus glandarius |
8 |
2,3 |
1,28 |
9. Parus ater |
8 |
2,3 |
0,07 |
10. Certhia familiares |
7 |
2,0 |
0,06 |
11. Regulus regulus |
7 |
2,0 |
0,04 |
12. Dendrocopos major |
6 |
1,7 |
0,60 |
13. Turdus merula |
6 |
1,7 |
0,54 |
14. Pyrrhula pyrrhula |
6 |
1,7 |
0,18 |
15. Fringilla coelebs |
5 |
1,4 |
0,11 |
16. Phylloscopus collybita |
5 |
1,4 |
0,04 |
17. Turdus philomelos |
4 |
1,2 |
0,26 |
18. Prunella modularis |
4 |
1,2 |
0,07 |
19. Erithacus rubecula |
4 |
1,2 |
0,06 |
20. Columba palumbus |
2 |
0,6 |
1,04 |
21. Picus canus |
1 |
0,3 |
0,20 |
22. Dendrocopos leucotos |
1 |
0,3 |
0,12 |
23. Turdus iliacus |
1 |
0,3 |
0,06 |
24. Anthus trivialis |
1 |
0,3 |
0,12 |
25. Troglodytes troglodytes |
1 |
0,3 |
0,01 |
Всього 25 видiв: |
348 |
100 |
10,22 |
З таблиць видно, що як у гнiздовому, так i в осiнньо-мiграцiйному аспектах склад населення птахiв поступово зростає вiд незiмкнутих лiсових культур до стиглих насаджень. Однак, щiльнiсть їх знижується вiд наймолодших насаджень до молоднякiв (II кл.) i зростає з вiком лiсових угруповань. Таку динамiку чисельностi птахiв ми пояснюємо випаданням чагарникового i трав'янистого ярусiв при переходi насаджень вiд категорiї незiмкнутих лiсових культур до молоднякiв (II кл.) i їх подальшим ускладненням з вiком. В останньому випадку спостерiгається зниження зiмкнутостi крон, вiдповiдне збiльшення потоку свiтла, який, пiд наметом лiсу, викликає розвиток нижнiх рослинних ярусiв, а значить ускладнюється i структура фiтоценозу в цiлому. Витiснення чагарникового i трав'янистого ярусiв при переходi насаджень вiд категорiї незiмкнутих лiсових культур до молоднякiв, погiршує умови гнiздування птахiв i останнi вимушенi мiгрувати в пошуках оптимальних бiотопiв. Для птахiв осiнньо-мiграцiйного аспекту, в результатi такої сукцесiї рослинностi, погiршуються умови харчування, що також сприяє мiграцiям птахiв в пошуках бiльш трофiчно багатих мiсцепроживань. З вiком насаджень ускладнюється їх структура, яка позитивно вiдображується як на гнiздовому, так i осiнньо-мiграцiйному населеннях птахiв.
ЛIТЕРАТУРА
Горохова З.М., Солодкова Т.I. (1970): Лiси Радянської Буковини. - Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту. 1-213.
Гузiй А.I. (1990): Доповнення лiсотипологiчної науки зоологiчним змiстом - шлях оптимiзацiї ведення господарства в Карпатах (на прикладi птахiв). - Система ведення лiсового господарства в гiрських умовах Карпат. Iвано-Франкiвськ. 2: 286-287.
Гузий А.И. (1990а): Принципы, методы и критерии орнитологических исследований в горах (на примере Карпат). - Научные исследования в заповедниках и принципы разработки региональных программ для заповедников лесной зоны Европейской части СССР: Тез. докл. Ужгород,. 37-39.
Клитин А.Н. (1950): К фауне птиц Прикарпатья. - Науковi записки Чернiвецького унiверситету (серiя бiологiчних наук). Чернiвцi. 7 (2): 163-179.
Клiтiн О.Н. (1956): До фауни птахiв гiрських районiв Чернiвецької областi. - Працi експедицiї по комплексному вивченню Карпат i Прикарпаття. Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту. 2: 121-144.
Клитин А.Н. (1959): Птицы Советской Буковины. - Животный мир Советской Буковины. Черновцы: Изд-во Чернов. ун-та. 67-133.
Клiтiн О.М. (1963): Кориснi птахи Радянської Буковини. - Матерiали до вивчення корисних ресурсiв Подiлля. Тернопiль. 145-146.
Кузякин А.П. (1962): Зоогеография СССР. - Уч. зап МОПИ им. Н.К. Крупской. 119 (1): 3-182.
Орлов М.М., Нiкiтiн К.Є. (1980): Розподiл насаджень за класами бонiтету на основi вiку i висоти. - Посiбник Карпатського лiсiвника. Ужгород: Карпати. 302-303.
Шнаревич I.Д. (1978): Фауна хребетних. - Природа Чернiвецької областi. Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту. 109-114.
Україна (Ukraine),
292193, Львiвська обл.,
Яворiвський р-н.,
смт Iвано-Франкове,
заповiдник "Розточчя".
А.I. Гузiй.
